Зимова ніч
Морозна ніч. Так сяють зорі
І заглядають у вікно.
Минає час, сплива поволі.
Когось чекаєш ти давно...
Сидиш одна в своїй печалі
Самотня, ніжна і сумна.
Не знаєш ти, що буде далі -
Кохання, радість чи біда...
Надворі сніг покрив дерева,
А твою душу смуток вкрив...
Шукаєш місце просто неба,
Та відчай тягне у обрив...
Ти бачиш сад, ідеш по ньому...
Все уявляєш, як тоді...
Солодку чуєш вже тривогу,
Яку весна несе тобі...
Цей сад зелений і квітучий -
Надії щирої зерно.
Ідеш по ньому в світ жагучий,
Печалі наче й не було...
Та жаль, що все це — тільки мрії...
Ти знову дивишся в вікно,
А джерельце твоє надії
Покрилось льодом вже давно...
Спитати хочеться поради,
Та от питати що нема.
І ти сидиш в своїй печалі
Самотня, ніжна і сумна...
Морозна ніч. Так сяють зорі
І заглядають у вікно.
Минає час, сплива поволі.
Когось чекаєш вже давно...
февраль 2012г.
І заглядають у вікно.
Минає час, сплива поволі.
Когось чекаєш ти давно...
Сидиш одна в своїй печалі
Самотня, ніжна і сумна.
Не знаєш ти, що буде далі -
Кохання, радість чи біда...
Надворі сніг покрив дерева,
А твою душу смуток вкрив...
Шукаєш місце просто неба,
Та відчай тягне у обрив...
Ти бачиш сад, ідеш по ньому...
Все уявляєш, як тоді...
Солодку чуєш вже тривогу,
Яку весна несе тобі...
Цей сад зелений і квітучий -
Надії щирої зерно.
Ідеш по ньому в світ жагучий,
Печалі наче й не було...
Та жаль, що все це — тільки мрії...
Ти знову дивишся в вікно,
А джерельце твоє надії
Покрилось льодом вже давно...
Спитати хочеться поради,
Та от питати що нема.
І ти сидиш в своїй печалі
Самотня, ніжна і сумна...
Морозна ніч. Так сяють зорі
І заглядають у вікно.
Минає час, сплива поволі.
Когось чекаєш вже давно...
февраль 2012г.
0 коментарів