Сучасна "поезія"

Мені сказали тут недавно, — 
Вірші класичні пишу я.
Мовляв, це «скучно й «не забавно»,
Не того прагне вже доба.
Нові тут члени «організму»,
Включились швидко в цей процес,
«Поети», бач, постмодернізму,
Свій демонструючи «прогрес».
Хоч твори їх немов переклад
Із суахілі на іврит.
Правопис й рима геть подерті,
Сказати страшно вже про ритм.
Відбірний мат трьохповерховий
«Мистецтвом» слова аж блищить.
«Я маю право творить слово!» — 
Та й «творять», ловлять слави мить.
«Трава» породжує «шедеври»,
Нестача сексу – «креатив».
Міцні вже треба мати нерви
Щоб відшукати в них «мотив».
 
Можливо, надто старомодний, -
Мистецтва в тупості не бачу.
Та вже, коли то «спів народний»
І «спів душі», він вартий плачу.
 
 
жовтень 2012р.