Я мріяв часто, слухав шум дощу

Блоґ: Олег Герман

Я мріяв часто, слухав шум дощу,

Любив так блюзу ніжні перебори…
Юнак звичайний, все ж таких доволі,
Бувало – долі, думав, не прощу…
Ласкавий голос чистого сумління
Юрба із ницих жадібних людей

Топтала в бруд липучий, наче клей –
Екстракт із їх німого божевілля.
Боліло серце, сповнене жалю.
Етюдом стало, досі ще не чутим
`
Мені твоє, неначе дзвін, «люблю»
А я й не знав, що все це може бути…
Рука в руці, відлуння слів медових, –
Я все б віддав за цю чудову мить, –
Немов струна в мелодії бринить
Останнім звуком, ніжна, наче подих…
!!!