Вів же я до того, Святославе, що «чорношкірий» і «альтернативно пігментований» — однаково дискримінаційні. Чому для Вас настільки принциповим є поділ людей за кольором шкіри?..
Вікторіє, ну навіщо ж так?..
Особисто я підтримав Вас минулого разу, думаючи, що Ви зрозумієте свою помилку і просто не будете повторювати такого надалі. А Ви, навпаки, з впевненістю в тому, що саме так і повинно бути, продовжуєте цю «полеміку у наступному пості, наражаючи себе на нові „компліменти. Єдине, за що Вас похвлю, це за наполегливість!=)
Успіхів Вам!))
Мені ніколи не подобався термін «чорношкірий»… Чому в такому разі вже не замінити його на «альтернативно пігментований»?..
Дискримінація осіб іншої раси починається саме з таких слів. В Америці ж взагалі прийняли назву «афроамериканці» і ні в кого немає жодних запитань…
Простите, что вмешался, но считаете ли Вы правильным, делая замечание по поводу невежества, употреблять такое слово, как «чмо»?
Тогда я Вам скажу, что полноценный, уважающий себя человек никогда такого не допустит в своих высказываниях, тем более публичных.
«Але, можливо, справжні поети і не повинні довго жити. Проживаючи дуже насичене творче життя, вони просто згорають.» (с) — це, по-Вашому, результат здорової творчості?
Ви праві на всі сто, от тільки мова йшла про коротке життя поетів, яке на мою думку, навряд чи пов«язане з їх творчістю. У відповідь дізнався про те, що нічого в поезії не тямлю. Вибачте, що потурбував своїми профанськими припущеннями!
Розумієте, серед поетів було багато параноїків, що перетворили свою паранойю в своєрідний культ і примусили інших повірити у своєрідність свого внутрішнього життя, мовляв, вони зовсім не такі, як прості смертні…
І ще одне: читайте уважніше те, що коментуєте, бо одним тільки «необмеженим уявленням» у цьому процесі не обійтися. Я не назвав маячнею те, що процитував пан Микола, а саму думку, яка так глибоко засіла в серцях багатьох із людей, тих, хто думає, ніби розуміє поезію…
Моє обмежене уявлення про поезію, тим не менш, не заважає мені розуміти, що емоційне вигоряння буває навіть у сантехніків), тому окремо виділяти «насичене творче життя» я б не став…
Вибачте, якщо якісь мої слова видались образливими!
Цікавий пост… Але виникає багато запитань з приводу останньої фрази.
Хто сказав, що сидіти і сплітати склади докупи — це щось насичене і призводить до «згоряння». На такі самі емоції здатна кожна людина, просто поет вміє ще й гарно їх подати. Дуже поширена думка, що доля хороших поетів не передбачає довгого земного життя. Маячня! Якщо стежити за своїм здоров«ям і ВЧИНКАМИ, то не доведеться брати за приклад Єсеніна, Лєрмонтова, Пушкіна, навіть нашого Шевченка, у яких крім усього була ще купа інших сумнівних достоїнств…
«Бункер» — доволі «кріатівна»))
Все було б добре, якби не той факт, що сучасна українська література — щвидше пережиток чогось хорошого і в той час забутого. Сучасні «поети» не мають нічого спільного з інтелігенцією (за вийнятком кількох осіб, яких можна на пальцях порахувати). Складається враження, що ці їхні «пориви» просто не мають вектора і все…
Особисто я підтримав Вас минулого разу, думаючи, що Ви зрозумієте свою помилку і просто не будете повторювати такого надалі. А Ви, навпаки, з впевненістю в тому, що саме так і повинно бути, продовжуєте цю «полеміку у наступному пості, наражаючи себе на нові „компліменти. Єдине, за що Вас похвлю, це за наполегливість!=)
Успіхів Вам!))
Дискримінація осіб іншої раси починається саме з таких слів. В Америці ж взагалі прийняли назву «афроамериканці» і ні в кого немає жодних запитань…
Тогда я Вам скажу, что полноценный, уважающий себя человек никогда такого не допустит в своих высказываниях, тем более публичных.
Вибачте, якщо якісь мої слова видались образливими!
Хто сказав, що сидіти і сплітати склади докупи — це щось насичене і призводить до «згоряння». На такі самі емоції здатна кожна людина, просто поет вміє ще й гарно їх подати. Дуже поширена думка, що доля хороших поетів не передбачає довгого земного життя. Маячня! Якщо стежити за своїм здоров«ям і ВЧИНКАМИ, то не доведеться брати за приклад Єсеніна, Лєрмонтова, Пушкіна, навіть нашого Шевченка, у яких крім усього була ще купа інших сумнівних достоїнств…
Все було б добре, якби не той факт, що сучасна українська література — щвидше пережиток чогось хорошого і в той час забутого. Сучасні «поети» не мають нічого спільного з інтелігенцією (за вийнятком кількох осіб, яких можна на пальцях порахувати). Складається враження, що ці їхні «пориви» просто не мають вектора і все…
Жаль тільки, що не фінінсуюся…